- змучений
- [зму/чеинией]
м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
змучений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до змучити. 2) у знач. прикм.Який змучився, стомився, вибився з сил. || Який виражає втому, фізичні та моральні страждання … Український тлумачний словник
змучений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
змучений — на, не, Пр. 1. Втомлений, виснажений, вибитий із сил. 2. Обсипаний мукою, боршном … Словник лемківскої говірки
зболілий — а, е. Змучений фізичним болем, хворобою і т. ін. || Змучений переживаннями, горем і т. ін. || Який виражає страждання … Український тлумачний словник
виснажений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до виснажити. 2) прикм. Ослаблений, змучений утомою, працею і т. ін … Український тлумачний словник
загнаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до загнати. || за/гнано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Змучений, украй виснажений гонитвою або переслідуванням (про коней, звірів). 3) у знач. прикм., перен. Забитий, заляканий … Український тлумачний словник
замотаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до замотати I 1), 2). 2) розм. Змучений справами, турботами … Український тлумачний словник
зачуханий — а, е, розм. 1) Змучений, нещасний. || Який свідчить про такий стан. 2) Непоказний, непривабливий. || Недоглянутий … Український тлумачний словник
змордований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до змордувати. 2) у знач. прикм. Змучений, втомлений, виснажений … Український тлумачний словник
змученість — ності, ж. Стан за знач. змучений 2) … Український тлумачний словник